📍 ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або АУТИЗМ

•  ▪Якщо ви помітили, що ваша дитина погано розмовляє, ніж інші діти її віку, можливо вона ще не вимовила жодного слова в 2 роки, ви себе запитуєте : «чи може затримка мовлення бути ознакою розладу аутистичного спектра?». Не обов’язково.

• ▪Дійсно затримка мовлення, порушення вимови, навчальні розлади доволі часто можуть супроводжувати РАС, але затримка не завжди означає аутизм.

• ▪Насправді існують суттєві відмінності між затримкою комунікації, викликаної аутизмом, та іншими мовленнєвими порушеннями.

🔻ЗАТРИМКА МОВЛЕННЯ або МОВИ

• ▪Затримки мовлення або мови доволі часто трапляються у дітей молодшого віку.

Діагностувати затримку мовлення можливо, якщо воно не відповідає встановленій нормі розвитку, притаманній для конкретного віку дитини.

⚠Треба розрізняти затримку саме МОВИ та затримку МОВЛЕННЯ, хоч іноді ці поняття й змішуються.

✔ МОВЛЕННЯ це ЯК дитина:

• вербалізує

• артикулює

• вимовляє звуки та слова. 

Причинами затримки власне мовлення є:

▪ або затримка загального розвитку (тобто дитина слідує типовому розвитку, але оволодіння мовленням відбувається в більш сповільненому темпі, ніж у однолітків)

▪ або наявні моторні мовленнєві порушення, які в свою чергу впливають на функціонування мовленнєвого апарату (порушена координація губ, щелеп, язика для відтворення правильних звуків та слів).

Затримка МОВИ не впливає на те «як» дитина говорить, а скоріше «ЩО» вона говорить.

Затримка мови може полягати у порушенні

▪ рецептивної мови та

▪ експресивної мови.

🔻Експресивне мовне порушення полягає у труднощах формувати та відтворювати свої думки.

Такі діти можуть прекрасно вимовляти звуки та слова, але мають проблеми з об’єднанням їх у фрази для вираження своїх думок.

🔻Рецептивне порушення мови (сприйняття та розуміння мови на слух) може також негативно впливати на обробку дитиною вхідної інформації. 

Такі діти можуть мати труднощі з розумінням зверненого мовлення, з оволодінням новою лексикою (новими поняттями, розширенням словника), а також з інтерпретацією письмового чи усного мовлення.

🔻ВІДМІННІСТЬ ЗАТРИМКИ МОВЛЕННЯ ВІД АУТИЗМУ

Типовий розвиток дитини зазвичай проходить через певні стадії розвитку мовлення – експерименти з власним голосом, гуління, лепет, використання невербальних засобів комунікації як зоровий контакт, вказівний та інші жести, після додаються звуки, перші слова, словосполучення і нарешті фрази.

🔻ДИТИНА З ЗАТРИМКОЮ МОВЛЕННЯ або мови зазвичай розвивається як і її однолітки, але в сфері мовлення розвиток йде більш повільно і досягає певних відміток (порівняно з нормою) з певними затримками.

▪При цьому такі діти завжди мотивовані щодо спілкування, можуть обійняти іншу людину, посміхаються їй.

▪У них завжди присутнє бажання налагодити контакт зі своїми батьками, рідними або близькими. Вони відповідають позитивно на увагу, реагують на міміку співбесідника та здатні до імітації.

🔻У доповнення до затримки мови та мовлення, ДІТИ З АУТИЗМОМ стикаються з додатковими викликами, пов’язаними з їхньою комунікацією, соціалізацією та поведінкою.

▪Мовленнєві труднощі можуть серйозно впливати на оволодіння навичками соціальної взаємодії та спілкування з людьми.

🔻Розглянемо в чому можуть полягати труднощі мови та мовлення при аутизмі.

🔻КОМУНІКАЦІЙНІ ТРУДНОЩІ:  

➖Дитина не відповідає на своє ім’я

➖Важко привернути увагу дитини

➖Повільне чи взагалі відсутнє використання жестів для привернення уваги чи комунікації

➖Лепет в перші місяці (до року) розвитку дитини, а після його різке припинення

➖Повторення одного й того ж слова або фрази

➖Специфічна модифікація голосу дитини (монотонне, механічне звучання голосу)

🔻ТРУДНОЩІ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

➖Відсутність розуміння поняття соціуму та соціальних правил поведінки

➖Дитина не відповідає на соціально прийнятні знаки уваги (наприклад, не відповідає коли хтось вітається, не дякує тощо)

➖Труднощі із сумісною увагою (неможливість одночасно сфокусуватися на одному й тому ж об’єкті з іншою людиною, привернути увагу до одного й того ж об’єкту)

➖Труднощі із соціальними навичками, такими як обмін предметами, черговість в грі чи під час розмови / діяльності, підтримка дружби та приятельських відносин

➖Уникнення зорового контакту

➖Обмежені або лімітовані інтереси в певній сфері діяльності (спеціальний інтерес)

➖Зменшений інтерес та відсутність мотивації щодо взаємодії та участі в сумісній діяльності з іншими дітьми / людьми.

🔻ПОВЕДІНКОВІ ТРУДНОЩІ

Неможливість використання мовлення для комунікації наряду з аутизмом призводить до серйозних поведінкових труднощів:

➖Посилений стиммінг або повторювані моторні рухи як розхитування тіла, плескання в долоні, вибудовування об’єктів в ряд

➖Посилена відраза від торкань або тримання за руку, інші тактильні дії тощо

➖Різка зміна настрою (плач, крик, істерики) по незрозумілим причинам

➖Стійка прив’язаність до певних предметів, об’єктів, іграшок, мультфільмів тощо

➖Надзвичайна рухливість, неможливість залишатися на одному місці

➖Дитина швидко та сильно засмучується, коли порушується її розпорядок дня та змінюються плани.

🔻В ЯКОМУ ВІЦІ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ

• ▪До недавнього часу РАС нечасто діагностували до 3-4 років. Але вже зараз існують відповідні диференційні методики, які б дозволили провести якісну діагностику і аутизму, і порушень мовлення.

• ▪У віці від 18 місяців (1,5 роки) до 2-х років затримка мови та мовлення стає більш помітною. Коли у батьків виникають перші підозри, то обов’язково слід проконсультуватися у вашого педіатра або у логопеда.

Фахівець при цьому має використати наступні інструменти та методики для тестування:

• ▪ Соціальних навичок (зоровий контакт, розуміння емоцій, звернення на ім’я до дитини)

• ▪ Фізичний розвиток (здатність використовувати вказівний жест, маніпуляція з предметами, загальна та дрібна моторика)

• ▪ Розуміння мовлення (ідентифікація предметів, співставлення картинок, розуміння базових інструкцій – підійди, зачини двері, дай).

• ▪Слід враховувати, що кожна дитина індивідуальна і порушення мовлення, які і симптоми аутизму, можуть у кожної з них бути різними.

• ▪Логопеди, дитячі психологи, терапевти (раніше дефектологи) відіграють значну роль для корекції проблем мовлення та мови.

• ▪Мовне втручання має містити конкретний індивідуалізований план або програму щодо розвитку вербальної та невербальної комунікації, розвитку експресивного мовлення та зміцнення соціальних контактів.

🔻ПЕРЕЛІК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК, з якими має працювати фахівець з мовлення та мови при РАС:

1. ▪ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ

– Допомога з артикуляцією та вербалізацією звуків і слів

– Стратегії та механізми виражати думки, ідеї та почуття

– Зменшення поведінкових проблем внаслідок оволодіння вербальним мовленням.

2. ▪СОЦІАЛЬНЕ ПРАГМАТИЧНЕ МОВЛЕННЯ

– Використання мовлення в соціальних ситуаціях

– Навчання словам вітання, прощання, подяки, прохання, висловлення бажань, заперечення, вибачення тощо

– Оволодіння навичками розуміння соціального контексту з використанням певних слів та фраз.

3. ▪МОВА ТІЛА

– Вирази обличчя, рухи рук, жести, міміка, використання експресивних частин мови.

– Навчання дітей розрізненню як власних емоцій, так і сигналів від інших людей (щасливий, сумний, злий)

– Навчання використання дитиною відповідної міміки обличчя при тій чи іншій ситуації тощо.

4. ▪ПРОСОДИКА МОВЛЕННЯ (звучання голосу)

– Навчання дитини використовувати гучність та інтонацію свого голосу під час спілкування

– Слід відмітити, що голос дітей з аутизмом часто звучить безбарвно, роботично (механічно), беземоційно.

– Навчання дитини модулюванню тону та гучності голосу під час розмови.

5. ▪ГРАМАТИКА

– Навчання граматиці, коректному відмінюванню, правилам мови, лексики

– Використання займенника «я» замість «ти» або третьої особи (він/вона), що часто відбувається при аутизмі.

6. ▪СОЦІАЛЬНІ та РОЗМОВНІ НАВИЧКИ

– Розуміння поняття спілкування та основних правил ведення монологічної та діалогічної розмови

– Передача слова співрозмовнику під час діалогу, заборона переривання та перебивання

– Дотримання особистих фізичних кордонів та дистанції під час спілкування (не наближатися занадто близько до співрозмовника, не махати руками перед обличчям)

– Здатність формулювати запитання та чекати відповіді під час щоденної взаємодії.

7. ▪АЛЬТЕРНАТИВНА /ДОДАТКОВА КОМУНІКАЦІЯ

– Використання додаткових засобів комунікації для невербальних дітей, їх підбір, введення та застосування як на занятті, так і вдома.

– Жестова мова, комунікаційні девайси, планшети, програми, PECS та інші.

▪Джерело:

– Стаття Speech delay vs Autism: Understanding and Recognizing the Difference, Leanne Sherred, Autism Parenting Magazine, iss 119 (2022).