Музичне виховання є синтезом різних видів діяльності. У процесі театралізованих ігор відбувається інтегроване виховання дітей, вони навчаються виразному читанню, пластиці рухів, співам, іграм на музичних інструментах. Створюється творча атмосфера, яка допомагає розкритися кожній дитині як особистості, застосовувати власні можливості і здібності.
Театралізація є стрижнем у роботі багатьох музичних керівників, елементи театралізації використовуються на заняттях, розваги, свята, починаючи з молодшої групи. Малюки з радістю зображують у невеликих сценках звички тварин, імітуючи їх рухи, голоси.З віком завдання з театралізованої діяльності ускладнюються, діти інсценують невеликі казки, поетичні твори. До театралізації треба обов’язково залучати педагогів, які із задоволенням беруть на себе ролі героїв казок. Залучаються батьки до підготовки вистав, тим самим, намагаючись зблизити сім’ю із життям дітей в дитячому садку. Спільні заходи дорослих, більш старших дітей і молодших створюють обопільний інтерес до театрального виду діяльності.
В театральній діяльності дітей є декілька розділів: ляльководіння, акторська майстерність, ігрова творчість, імітування гри на музичних інструментах, пісенна і танцювальна творчість дітей, проведення свят і розваг. Для проведення занять, розваг і вистав, спільно з вихователями і батьками виготовляються декорації, атрибути, маски, костюми казкових персонажів, емблеми, шумові музичні інструменти (банки з крупою, камінчиками; коробки з паличками та ін).
З малюками слід приділяти велику увагу відображенню казкових образів тварин, аналізувати характер руху, інтонацію: летить велика і маленька пташка, веселі і сумні зайці, сніжинки крутяться, падають на землю. Використовуються вправи по псіхогімнастиці : полив дощик, дме вітер, сонечко, хмара. Потрібно пропонувати дітям іграшки, атрибути для переодягання, емблеми звірів для розігрування «Ріпки», «Курочки-ряби». Потрібно домагатися того, щоб діти передавали настрій, міняли міміку, проводити індивідуальну роботу з дітьми, заохочувати участь дітей у інсценуваннях, бажання грати роль. Діти вчаться правильно називати театральне обладнання, дбайливо до нього ставитися, орієнтуватися в просторі зали, стежити за розвитком дії. Велику увагу слід приділяти мовленню дитини, правильній вимові слів, побудові фраз, намагаючись збагатити мову. Разом складайте маленькі історії, підтримуйте колективні діалозі.
У середній групі потрібно домагатися виразної мови, розвивати уявлення про моральні якості, аналіз ситуації про поведінку глядачів на виставі. Діти вчаться говорити про своє ставлення до подій, висловлювати це більш точно. Діти повинні бути чемними, уважними, вживатися в образ, вміти аналізувати свою гру і виконання інших героїв. Навчаються новим прийомам гри на музичних інструментах. Діти самі можуть придумати різні способи озвучування появи того чи іншого героя – приїзд конячки – ложки, дзвіночки, самостійно підбирали музичні інструменти для героїв казки: зайчику – барабан, ведмедика – бубон.
Використовуйте ігри на увагу, фантазію, вимагайте яскравої передачі різнопланового образу. У танцювальної творчості дитина самостверджується в собі, що стає прекрасним фоном для розвитку її інтелектуальної сфери. Підтримуйте ініціативу імпровізації на музичних інструментах: трикутниках, металофоні, ліжках.
У старшій групі продовжуйте займатися збагаченням словникового запасу дітей. Вдосконалюйте інтонацію, музичні дані. Виховуйте гуманні почуття: чуйність, уміння радіти успіхам, засмучуватися разом при невдачах, прийти на допомогу у тяжку хвилину.
